Коли Єйтс збирав по Ірландії свої “Кельтські Сутінки” на межі XIX і XX століть (так випадково вийшло що я цю збірку дочитав саме перед “Донькою…”), виявилось що фейрі майже зникли, давно їх вже ніхто не бачив, і тільки старі люди могли ще пригадати давно минулі часи і свої зустрічі з цим дивним народом. Розвиток міст, індустріалізація, і оцей весь ваш прогрес брали своє.
А що як це не фейрі зникли, а просто межа між нашими світами потовстішала? А що як цивілізація фейрі продовжила свій розвиток, паралельно з людською цивілізацією. Маючи свої науки, свої технології, що можливо і відрізняються від того що працює в нашому, людському світі, але добре слугує у їхньому. І звичайно трохи магії, фейрі все ж таки. Ну і як і в нашому світі весь цей розвиток цивілізації неодмінно знаходить своє застосування у війні і розвагах (законних і не дуже).
Десь про щось таке це дивне кіберпанковане не-зовсім-фентезі.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар