Молодий, достатньо заможний пан грається в науку, філософію, подружнє життя, кохання, подорожі і ведення господарства свого панського маєтку. І наче все добре, але якось не те, ще чогось хочеться, щось трохи муляє, але не так щоб прям схопився і побіг щось робити, а так, трохи ліниво муляє, “добре було б звичайно, але ну нє, то й нє”. Не те не се, коротше. “Паризький сплін”, на фоні пейзажів Італії, французької колоніальної Африки (які дуже схожі на такі ж у Камю) та Нормандії. Від назви чекаєш прям чогось радикального, а все дуже мило, спокійно, іноді навіть наївно.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар